Підручники і навчальні посібники
Поданий у навчальних програмах зміст освіти конкретизується у підручниках та навчальних посібниках.
Особистісно орієнтоване навчання передбачає реалізацію у підручнику розвиткової, мотиваційної, інформаційної та виховної функцій, забезпечуючи розвиток особистості учня засобами навчального предмету, яку вирішує технологія навчання, що розкривається у підручнику.
Шкільний підручник для розумово відсталих учнів - оригінальна книга, у якій викладено основи знань з певного навчального предмету. Він має відповідати змісту програми, віковим і психофізичним можливостям учнів та завданням, які стоять перед навчальними закладами для них, забезпечуючи корекційно-виховне спрямування навчального процесу. У підручнику реалізується матеріал змістових ліній Державного стандарту освіти відповідної освітньої галузі, яку представляє предмет. Його матеріал дидактично обґрунтований, знання подаються послідовно, у взаємозв'язку, чим забезпечується їх системність.
До 30-х років XX століття в Україні спеціальних підручників для допоміжних шкіл не було. Використовувалися так звані "робочі книги" та розсипні підручники, підготовлені за комплексними планами і проектами, які подавали матеріал, згрупований за певною ідеєю, оскільки основним джерелом змісту освіти вважалося навколишнє життя. Але ці засоби не забезпечували вивчення основ наук, тому у 1933 році їх призупинили видавати. Постала проблема створення стабільних підручників для допоміжних шкіл, оскільки навчальні плани для них адаптувалися з них планів масової школи, що змушувало користуватися підручниками для масової школи.
Основні вимоги до підручників для дітей з інтелектуальною достатністю полягають у тому, щоб матеріал викладався науково вірно, але доступно, без значної кількості понять і термінів, зрозумілими для учнів словами, в певній системі, інформація і завдання щодо її засвоєння сприяли корекції розвитку пізнавальної діяльності. Призначення підручників для допоміжної школи забезпечують, крім інформаційної, такі функції, як розвиткова, виховна, мотиваційна, інтегруюча, систематизації, самоосвіти, закріплення і контролю. Суттєво важливою серед них виступає мотиваційна функція, яка спрямована на формування мотиваційної сфери розумово відсталого учня, його бажання вчитися. Цьому сприяє, зокрема, подача емоційно значущої для учня інформації на цікавому, доступному матеріалі, включенні завдань на аналіз переживань та вчинків дійових осіб (персонажів).
Виховна функція підручника реалізується українознавчим спрямуванням змісту навчального матеріалу, відображенням у ньому загальнолюдських та національних цінностей. Це є основою для виховання у дітей моральних якостей, громадянськості, формування культури почуттів.
Реалізація функцій підручника забезпечується його структурою. Структура підручника ґрунтується на врахуванні стану розвитку пізнавальних можливостей учнів кожного класу, зокрема властивих їм сповільненого темпу засвоєння навчального матеріалу, потреби у частому повторенні як уже вивченого, так і того, що вивчається, значної кількості різноманітних вправ і завдань для опанування і закріплення навчального матеріалу, необхідності його ілюстрування, конкретизації та систематизації.
Структурними компонентами підручника виступають текстові й позатекстові компоненти.
До текстових компонентів відносяться основні, допоміжні й додаткові тексти, до позатекстових: апарат організації засвоєння, апарат орієнтування у книзі.
Певні вимоги ставляться до обсягу текстів для читання не лише у підручниках з читання, а й у підручниках з інших предметів. Так, обсяг текстів для читання учнями 2 класу має не перевищувати 15-16 речень, то розрахований на пів-сторінки; для учнів 3 класу обсяг тексту становить 2/3 сторінки, для учнів 4 класу – 1,5 сторінки. У підручниках для старших класів обсяг текстів для опрацювання розраховується на 3 – 4 уроки з урахуванням стану навички читання у старшокласників.
Специфіка читанки для 2 класу проявляється у тому, що це перша книжка після букваря. Значна частина дітей ще не вміє читати, тому навчальний матеріал для них подається з урахуванням стану їх знань, умінь і навичок. Так, для учнів з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей для читання визначено слова з тексту, який призначений для учнів з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей, зокрема трискладові слова зі збігом трьох приголосних, чотирискладові слова. Для полегшення їх читання, слова поділено на склади, подано у стовпчиках.
Процесуальність підручника забезпечує апарат організації засвоєння, який виконує двояку функцію: навчає дитину вчитися, спрямовуючи її пізнавальну діяльність у процесі засвоєння змісту підручника, і пропонує учителю зразок організації навчальної діяльності школярів. Цей структурний компонент підручника реалізується у вигляді різноманітних вправ, завдань, запитань, пам'яток, зразків виконання завдання та оформлення записів, таблиць.
Забезпечення особистісно орієнтованої технології навчання, врахування
пізнавальних можливостей розумово відсталих учнів передбачає подачу
завдань на двох рівнях труднощів: для учнів з вищим та нижчим рівнями
розвитку пізнавальних можливостей. Подача завдань на різних рівнях
труднощів (репродуктивному, репродуктивно-продуктивному, продуктивному, творчому) забезпечує поступове засвоєння навчального матеріалу від простого до складного, від легшого до важчого, чим забезпечується розвиток розумових здібностей учня. Зміст завдань спрямований на корекцію та розвиток дій мислення (аналіз, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо), мовленнєвої діяльності школярів, формування як загальнонавчальних умінь (організаційних, загальнопізнавальних, загальномовленнєвих, контрольно-оцінних), так і спеціальних (залежно від специфіки навчального предмету). Певна кількість завдань забезпечує самоконтроль учнів у роботі з матеріалом підручника. У висновках узагальнено найголовніше в тексті, завдяки чому учень навчається виділяти головне. Характер вміщених у підручнику завдань забезпечує різноманітні форми організації діяльності учнів: індивідуальну, групову, фронтальну. Завдяки цьому вони привчаються до співпраці у різних умовах її організації, у них формуються навички міжособового спілкування. Обов’язково у кінці теми чи розділу вміщують підсумкові запитання та завдання, які слугують матеріалом для перевірки засвоєного. Це можуть бути проблемні запитання, загадки, прислів'я, завдання, що стосуються формування спеціальних умінь, роботи з ілюстраціями, певним фрагментом тексту.
Особлива увага надається проблемним запитанням, на які немає прямої відповіді у тексті, що активізує пошукову інтелектуальну діяльність учнів, сприяючи кращому розумінню тексту і пізнавальному розвиткові розумово відсталих дітей.
Апарат орієнтування допомагає раціонально користуватися підручником. Його складовими є передмова, зміст навчального матеріалу підручника (краще, коли його подано на початку підручника), рубрикація, сигнали-символи, покажчики. Передмова знайомить з особливостями побудови підручника, пропонує раціональні способи користування ним. Пам'ятки, зразки міркувань, алгоритми виконання завдань спрямовані на формування пізнавальних умінь і навичок. У пам'ятках розкривається зміст послідовності дій, необхідних для виконання завдання, послідовність розумових операцій, опис прийомів мислення. Усі складові апарату орієнтування виділяються різними кольорами, різним шрифтом.
Особлива роль у підручнику належить ілюстративному матеріалу, враховуючи значення наочності для розуміння і засвоєння словесної інформації розумово відсталими дітьми.
Ілюстративний матеріал підручника добирається з урахуванням вимог доступності віковим і психофізичним можливостям учня, відповідності мети, завданням і методичним особливостям вивчення теми. У підручниках для розумово відсталих учнів ілюстративний матеріал використовується з опорою на його жанрові ознаки. Так, у підручниках для молодших школярів перевага надається предметним та сюжетним малюнкам, для старших – жанрове розмаїття ілюстративного матеріалу охоплює поряд з предметними і сюжетними ілюстраціями репродукції з картин відомих художників, різноманітні схеми, плани, діаграми, графіки, таблиці.
Ілюстративний матеріал впливає на учня як в навчальному, так і в інтелектуальному та емоційному плані. Відповідаючи змісту навчального матеріалу підручника, ілюстрації несуть не лише інформацію, що забезпечує засвоєння поданих у тексті знань, але й додаткові відомості. Вони сприяють формуванню умінь спостерігати, осмислювати побачене, поєднувати його з прочитаним, відтворювати у вербальній формі, що оптимізує формування комунікативних умінь. За допомогою зображення предмета, який має відповідну назву, ілюстрація розкриває значення слова. Збагачуючи чуттєве сприймання розумово відсталого учня наочними образами, ілюстративний матеріал сприяє правильності засвоюваної інформації, формуванню цілісних образів предметів як продуктів суб'єктивного психічного відображення реальної дійсності.
Як основа для формування понять, ілюстративний матеріал оптимізує засвоєння знань та запам'ятовування інформації, мотивацію навчальної діяльності.
Схематична наочність (схеми, діаграми, таблиці) сприяє розвиткові абстрактного мислення, забезпечує моделювання змісту виучуваного матеріалу, завдяки чому учень оволодіває продуктивними видами діяльності, зокрема аналітичною, планувальною, оцінювальною.
Вміщені у посібниках для підготовчого класу та в підручниках для першого класу ілюстрації виступають як самостійний носій інформації, розкриваючи навчальну функцію, оскільки дитина ще не вміє читати.
Вимоги ставляться до змістового наповнення ілюстрацій. Так, для молодших школярів ілюстрації реалістичні, малопредметні, відповідають змісту тексту в цілому або якомусь епізоду, яскраві, з переважанням червоного, зеленого та жовтого й коричневого кольорів. Для старших учнів кольорова гама ілюстрацій більш стримана. Переважають фіолетовий, жовтогарячий, чорний кольори.
Зміст освіти розкривається і у навчальних посібниках: зошитах з друкованою основою, збірниках задач і вправ, хрестоматіях. Навчальний матеріал посібників тісно пов'язаний з матеріалом підручників, оскільки метою посібників є вирішення конкретних завдань навчання. Так, зошити з друкованою основою призначені для самостійної роботи учнів, містять ряд різноманітних прикладів і задач, призначених для виконання домашніх і класних робіт. Хрестоматії містять уривки чи невеличкі твори з літератури, які розширюють, уточнюють, доповнюють обсяг знань, вказаних програмою.
Матеріал навчальних посібників подається у цікавій, захоплюючій, доступній дітям формі. Крім типових вправ і задач, це можуть бути нескладні ребуси, кросворди, "плутанки" тощо. Навчальний матеріал виконує в основному тренувальну, інформаційну та контрольно-перевірну функції.
Як і підручники, навчальні посібники враховують рівень розвитку пізнавальних можливостей учнів (особливості сприймання, мислення, пам'яті), сприяють розвиткові пізнавального і практичного інтересу, формують потребу у знаннях і практичній діяльності.
