Про ведення математичних записів та використання скорочень слів у початкових класах
А.М.Заїка,
головний спеціаліст відділу дошкільної,
початкової та спеціальної освіти
Міністерства освіти і науки України
На численні запити педагогічних працівників щодо ведення математичних записів та використання скорочень слів у початкових класах роз'яснюємо.
Відповідно до Правил скорочень слів у бібліографічному описі (п.4) офіційного видання Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики "Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила" (ДТСУ 3582-97, Київ, Держстандарт України, 1998 р.) скорочено можна записувати різні частини мови. Під час скорочень слів застосовують відсікання (скорочування слова вибірковим пропусканням приголосних та голосних літер), стягування (скорочування слова відкиданням двох або більше літер у кінці слова) чи поєднання цих прийомів (наприклад, видавництво — вид-во).
При стягуванні слів крапка не ставиться, наприклад, міліметр — мін, при відсіканні — крапка ставиться (заклад — закл.), при скороченні слова поєднаними прийомами — крапка не ставиться. Скорочуючи слово, слід залишати у ньому не менше 2 літер, незалежно від прийому, який використовується. Скорочення слова до однієї початкової літери допускається тільки для загальноприйнятих скорочень та окремих слів, як наприклад: рік — р., вік — в., карта — к., річка — р., сторінка — с, том — т., пан (пані) — п., село — с, місто — м., грам — г., ціна — ц., причому тільки при числах або конкретних назвах.
Графічне скорочення одиниці часу секунда записується так: с (без крапки), одиниць вартості копійка — к. (з крапкою), гривня — грн (без крапки, за прийомом стягування) — при числах. В інших випадках скорочення назв одиниць величин не відбувається.
Запис виконання дій з іменованими числами та їх результатів у початкових класах має певні особливості, обумовлені багатьма чинниками, зокрема: в початковій школі формуються первісні уявлення та поняття; розкривається конкретний зміст арифметичних дій; пізнання об'єктів навколишнього світу та їх закономірностей здійснюється шляхом розгляду конкретних явищ, подій, операцій з певними предметами (об'єктами) з наступним узагальненням, абстрагуванням; здійснюється пропедевтика наукового пояснення та обгрунтування математичних дій (операцій над елементами множин). Тому запис арифметичних дій з іменованими числами (5 кг, 10 см тощо) та з числами, що позначають кількість одиниць певного предмета (об'єкта) (5 ябл., З гр. тощо), на початковому етапі вивчення математики є не тільки засобом фіксації дії та її результату, а й слугує дидактичним матеріалом. Зокрема, на основі предметних дій (маніпуляцій з предметами), а саме — приєднання, об'єднання, вилучення предмета з певної їх групи, проводиться первісне ознайомлення з суттю арифметичної дії, на наочній основі проводиться обчислення результату (прилічуванням, перелічуванням, відлічуванням тощо).
Оскільки результатом додавання й віднімання однорідних величин, множення, ділення величини на абстрактне число є ця сама величина, тому розв'язання задач методично виправдано записувати у такому вигляді:
5 кг + 3 кг = 8 кг;
З ябл. + 2 ябл. = 5 ябл.;
6 гр. - 4 гр. = 2 гр.;
6 с х 3 = 18 с;
6 м : 3 = 2 м;
6 грн : 3 грн = 2.
Така форма якраз розкриває суть математичних понять.
Впровадження на перших кроках роботи над задачею іншої форми запису її розв'язання, наприклад: 5 + 3 = 8 (кг), передбачає спрощення запису, зберігши при цьому основні вимоги та правила використання одиниць величин.
Водночас за такої форми запису розв'язання задачі створюються певні труднощі та додаткові перешкоди при поясненні алгоритму її розв'язування у зв'язку з тим, що знаходження результату, яке мало б проводитися за наочністю (на предметній основі), проводиться на абстрактних числах. 1, звісно, формулюючи відповідь, учні забувають, про які об'єкти (величини) йшлося в задачі.
Враховуючи попередні аргументи, допускається й така форма запису виконання арифметичної дії для розв'язання задачі: 5 + 3 = 8; 8 м, яка не суперечить основним положенням та вимогам Державного стандарту України "Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць" щодо назв та позначення основних фізичних величин. За цією формою запису зазначено арифметичну дію над числами (даними) задачі та результат дії, виражений абстрактним числом. Відповідь до задачі подається з найменуванням, яке записується поряд з результатом через крапку з комою.
Відокремлення записів порядкових дій у розв'язанні задачі здійснюється за допомогою розділового знака — крапки з комою.
Наприклад:
1) 15 кр. : 5 = 3 кр.;
2) 15 кр. + 3 кр. = 18 кр.;
3) 18 кр. : 3 кр. = 6.
При повному чи частковому поясненні кожної дії задачі їх відокремлюють теж крапкою з комою. Наприклад:
1) 15 кр. : 5 = 3 кр. — вирізав Дениско;
2) 15 кр. + 3 кр. = 18 кр. — вирізали діти;
3) 18 кр. : 3 = 6 кр.
Відповідь: в одному конверті 6 кругів.
Зразки подібних записів та їх методичне обгрунтування подано в навчально-методичній літературі, зокрема: Теоретичні основи початкового курсу математики / В.М.Кухар, Б.М.Білий. — 2-ге видання, пе-рероб. і доп. К. : Вища школа. Головне видавництво, 1987. — С.283; Бевз Г.П. Методика викладання математики. К.: Вища школа, 1989. — С.211; сучасні підручники та навчальні посібники з математики для початкової школи.
Зазначаємо, що скорочення слів (найменувань одиниць величин чи предметів-об'єктів) при запису розв'язання задач здійснюється за загальними правилами скорочення.
